Виступ класного керівника на батьківських зборах

П’ятий клас – кінець дитинства, період, що безпосередньо передує підлітковому. У цей час  діти відкриті, довірливо ставляться до дорослих, визнають їх авторитет, чекають від учителів, батьків допомоги і підтримки.  Але 5-й клас – це період адаптації до середньої ланки школи, що відбувається не одразу. Це досить довгий процес.

1.Починають формуватися ціннісні орієнтації, закріплюватися риси характеру, тому важливо, який поруч дорослий. Авторитет, зразок? Самооцінка дитини дедалі менше починає залежати від навчальних успіхів, а  більше – від того, як її цінують та сприймають. Тому створення психологічної атмосфери доброзичливості, уважності, тактовності з боку всього  колективу є особливо важливим для адаптації п’ятикласників.

2. З’являються нові предмети і нові учителі; збільшується обсяг інформації, яку потрібно не просто прослухати, а запам’ятати; стає інтенсивнішим внутрішній ритм уроків; індивідуальний темп роботи учителя досить швидкий і діти не встигають за ним.

3. Труднощі у сфері спілкування з однокласниками є для дитини важливішими, ніж проблеми у навчанні. Школяр повинен мати можливість компенсації, тобто прояву себе у чомусь іншому.

       Основна освітня мета школи ІІ ступеня  полягає в тому, щоб увести підлітка в систему наук, ознайомити його з основами наукових знань. Щоби сприйняти будь-яку науку, її внутрішню логіку та взаємозв’язок окремих частин, необхідно володіти понятійним мисленням, тобто учень легко розумієте те, що йому пояснюють на уроках і те, що він сам читає в підручниках та інших наукових посібниках чи  книгах. Якщо  воно не сформоване, то  в основному йому доводиться заучувати викладену на уроках та у книгах  інформацію. Гуманітарні науки діти можуть ще якийсь час зубрити й одержувати „дванадцятки” за перекази, хоча на запитання, поставлені наприкінці параграфа, далеко не всі можуть дати зрозумілу відповідь. Математика   досить швидко переходять у розряд ненависних предметів, тому що запам’ятовуванню вона не піддається, а виучені формули анітрошки не допомагають вирішенню задач.  Дитині доводиться опановувати наукові поняття, коли її навчають цьому в початковій школі.

        Дитина не народжується з розвиненим понятійним мисленням, воно не дозріває саме по собі в міру її дорослішання.

Особливо слід зазначити труднощі в навчанні, викликані особливостями темпераменту учнів, що відбиває своєрідність природної організації їх нервової системи. У першу чергу це стосується повільних дітей – дітей із флегматичним темпераментом.

У навчальній роботі в них можуть виникнути певні труднощі, обумовлені їхніми індивідуально-типологічними особливостями:

•        пропуск букв, складів, недописування слів і речень ( унаслідок того, що учень-флегматик квапиться, щоб не відстати від класу);

•        повільний темп письма, читання, рахування;

•        невиконання письмових завдань у повному обсязі при обмеженні часу, відведеного на роботу.

Робота з учнями, які не встигають у навчанні  повинна будуватися за принципом заповнення прогалин у розвитку та вихованні. Їх необхідно навчити слухати, бачити, сприймати, переказувати текст і відповідати на запитання, виділяти у прочитаному головне. Особливу увагу варто приділяти розвитку мови, тому що розумовий розвиток визначається мовним, що залежить від того, чи багато дитина читає, чи вчиться вона переказувати прочитане, чи відповідає на запитання осмислено.

ПОРАДИ БАТЬКАМ.

•        Дізнайтеся якомога більше про труднощі у навчанні. Чим більше ви знаєте, тим краще зможете допомогти собі та вашій дитині.  

•        Хваліть вашу дитину, коли вона щось виконує добре. Діти з труднощами в навчанні часто дуже добре виконують щось інше, крім навчальних завдань. Поспостерігайте, що ваша дитина робить із задоволенням, наприклад, танцює, грає у футбол або працює з комп’ютером . Надайте вашій дитині більше можливостей розвивати свої сильні сторони, таланти.

•        Дізнайтеся, як ваша дитина краще засвоює матеріал. Чи вона краще виконує практичні завдання, спостерігає або слухає? Допоможіть дитині навчатися, використовуючи свої сильні сторони.

•        Дозвольте вашій дитині виконувати певну роботу по господарству. Це може додати їй впевненості у собі та дасть змогу відпрацювати певні навички. Інструкції мають бути дуже простими, розподіліть завдання на маленькі кроки, похваліть зусилля вашої дитини.

•        Зробіть виконання  домашнього завдання пріоритетом.  

•        Розмовляйте з іншими батьками, діти яких відчувають труднощі в навчанні. Батьки можуть надати вам практичні поради та емоційну підтримку.

•        Налагодьте добрі стосунки з вчителями вашої дитини. Постійно спілкуйтеся, обмінюйтеся інформацією про успіхи вашої дитини вдома та у школі.